Вечір-реквієм «Їх покликав Афган»

2015-2016 н.р.

Афганістан болить в моїй душі

16 лютого 2016 року в ліцеї «ЕКО»№198 в сімнадцятий раз відбувся вечір-реквієм, присвячений пам»яті воїнів-афганців, колишніх випускників нашої школи на тему: «Афганістан болить в моїй душі».

Святкове дійство розпочалося досить незвично. На сцені, прикрашеній рушниками, палахкотіло розмаїттям барв чарівне українське весілля. Лунали пісні, щирі привітання молодим. Присутні побачили весільні обряди, запальні танці. Але за одну мить все змінилося. Журлива мелодія заполонила всю актову залу. Якось раптово з»явився військовий комісар, який вручив хлопцям повістки. Як набат звучали слова: «До Афганістану!».

Ця війна тривала втричі довше ніж Велика Вітчизняна. Чотирнадцять хлопців з вулиці Зодчих Ленінградського нині Святошинського району стали воїнами –інтернаціоналістами. З них, четверо, учні нашої школи: Віктор Котович, Олександр Малінніков, Тарас Шахмат, Олександр Глухов.

На вечір пам»яті завітала лише одна мама –Шахмат Валентина Володимирівна. Маліннікова Лариса Євгеніївна вперше не змогла прийти до нас через хворобу. Інших мам, на жаль, немає з нами поруч… Ліцеїсти привітали почесних гостей квітами. Директор ліцею Недбайло О.Б. вручив грошову стипендію Шахмат В.В. Отримала грошову винагороду і Маліннікова Л.Є. у себе вдома. Никонець Данило з честю виконав це доручення. Хвилюючою була мить, коли кращі учні 11-х класів поклали кошик квітів до шкільного обеліску воїнам-інтернаціоналістам, нашим випускникам.

Хочеться відзначити професійну режисерську роботу Баранова С.В. Дякуєм за яскравий віночок пісень на афганську тематику вокалісткам: Шаблевській Дарині, Рибарук Насті, Дьяченко Тетяні, Макаровій Валерії, Карташовій Анастасії. Особлива вдячність бальникам: Гаркуші Олександрі та Плющу Єгору і учням 9-В та 10-В класів.

Ти –вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей-

Не всі вернулися сини із тих ночей…

Фоторепортаж Вечора-реквієма«Їх покликав Афган» 2015-2016...

2014-2015 н.р.

Афганістан болить в моїй душі

16 лютого 2015 року в ліцеї «ЕКО»№198 відбувся вечір-реквієм «Їх покликав Афган». На день пам’яті воїнів-інтернаціоналістів завітали: депутат Київської ради, голова піклувальної ради школи Колодій Б.В., полковник Ярош П,М.-голова організації інвалідів війни та Збройних сил України V мікрорайону Святошинського району, мами воїнів-інтернаціоналістів, колишніх випускників школи –Маліннікова Л.Є. та Шахмат В.В., вчителі та учнів 9-10 класів.

Вечір проходив в актовій залі ліцею. На сцені- великий плакат, на якому зображені «Чорний тюльпан» та літак, що сто три рази прилітав до Києва із сумнозвісним вантажем «200»… Портрети наших випускників, які пішли в безсмертя: Маліннікова Олександра, Котовича Віктора, Шахмата Тараса, Глухова Олександра.

Над портретами немов пролітають лебеді дитинства, прощально помахуючи крилами. Горять свічки сонячним промінчиком і болем. Учні 8-В класу читали вірші про тих, хто пішов у небуття, у вічний спокій, не думаючи про героїзм, коли йшов на смертний бій, але слава їх знайшла. Ніхто з них не думав про безсмертя, і вони залишилися вічно живими в наших серцях.

Директор школи Недбайло О.Б. привітав матерів –воїнів афганців і вручив їм грошову «стипендію», учні 10-А та 10-Б класів подарували квіти гостям. Хотілося б відзначити, що у заході взяли участь не тільки учні ліцею, а й керівники гуртків, а саме: вокально-інструментального ансамблю Колодій П.П. і спортивного танцю Кісільова О.І.

На території нашої школи є пам’ятник воїнам-афганцям, колишнім нашим випускникам. Учні Єрьомін Сергій та Дмитрієв Герман поклали квіти до обеліска. Присутні в залі вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Війна багатьох виривала з рядів.

Жорстоке ХХ сторіччя.

Вдивляємось в очі наших випускників,

Вдивляємось в їхні обличчя.

Під час проведення зустрічі ліцеїсти мали можливість розглянути питання, пов’язані з історією Афганської війни, почули цікаву інформацію 26-річної давнини, переглянули відеоматеріали, які нікого не залишили байдужими. Півтори години пролетіли швидко. Слухали авторські вірші Анни Жукової, пісні «Мальви», «Солов’ї», «Повертайся живим», «Мама! Я без тебя скучаю, как грустно мне без тёплых рук твоих». Цікаво, що Тетяна Дяченко з Донецька зробила авторський переклад російської пісні «Солов’ї» українською мовою. А кримчанка Богдана Гриців разом з Лізою Андрущенко співала українську пісню «Мальви», яка стала гімном для матерів, які не дочекались своїх синів з війни.

Апофеозом зустрічі стала композиція «Україна – єдина країна». Всі учасники патріотичного заходу співали пісню «Так, я люблю Україну». І щиро вірили в світле, мирне, майбутнє своєї Батьківщини. Над сценою гордо майорів прапор України. Здавалось, що тисячі променів і промінчиків зігріли душі гостям, вчителям, ліцеїстам. Стало всім зрозуміло, що, попри всі сьогоднішні негаразди в Україні, ми повинні пам’ятати: зміст державної незалежності визначаємо ми своїм навчанням, інтелектуальними злетами, вірою в Україну.

Не розчаровуйсь в Україні,

Лиш зрозумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини.

В садах достатку і добра!

Слава Україні !!!