Дзвони Чорнобиля

2015-2016 н.р.

Чорнобильський вітер по душах мете

26 квітня 2016 року у ліцеї «ЕКО»№198 відбувся вечір-реквієм «Чорнобильський вітер по душах мете». На середині сцени великий екран. Присутні в залі читають інформаційні повідомлення:

- «АЕС- найчистіші, найбезпечніші з існуючих електростанцій»;

- «Завершальний рік п’ятирічки був для ЧАЕС» незвичайним: тут діяли на повну потужність всі енергоблоки. Річне виробництво електроенергії досягнуто рекордної цифри -28 млд.кіловат-годин.

Зал наповнюється дзвонами Печерської Лаври. Разом з ведучою поринаємо в квітневу ніч 1986 року. Місто спало. Була напрочуд тепла ніч., одна з кращих ночей року, коли листя зеленим туманом раптом проступає на деревах.

Екран гасне. Музика замовкає. Але що це? На екрані палахкотить страшенна пожежа і слова: «Чорнобиль –чорний день, велика біда, яка прийшла на землю».

Завдяки літературній композиції ми побачили і почули, як 30 років поспіль сталася великомасштабна трагедія. Чорнобиль схопив у смертельні обійми 786 населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської, Брянської, Могильовської, Гомельської областей, які виявилися в зоні відчуження. Рахманівська музика велично звучить у залі. І спогади, спогади… Потім хвилина мовчання. Схиляємо голови перед мучениками та героями Чорнобиля. Ми не забудемо Вас, адже саме Ви врятували світ.

2013-2014 н.р.

25 квітня 2014 року у актовій залі ліцею «ЕКО»№198 відбувся захід «Дзвони Чорнобиля». Літературно-музична композиція, яку підготували учні 6-А класу, дала присутнім ліцеїстам уявлення про чорнобильську катастрофу, розкрила суть та її наслідки.

…На сцені –чорна, наче смолоскип, доріжка, на ній поодиноко стоять дитячі іграшки. Здавалось, що ось-ось прибіжить весела малеча й забере ведмедиків, ляльок, зайчиків. Адже на календарі весняний квітень, коли стільки свіжої зелені у вишневому та яблуневому цвіті.

Але що це? Позаду два знаки небезпеки. І ці страшні слова: «30 –кілометрова зона», радіація… Портрети перших жертв Чорнобиля: Миколи Ващука, Володимира Правика, Віктора Кібенка, Василя Ігнатенка, Миколи Тищенка, Володимира Тишури.

У залі звучить музика Моцарта, набатний дзвін. Хвилина мовчання. Всі розуміють, що Чорнобиль –це останнє попередження людству. Адже 140 тонн ядерного палива було викинуто вибухом в атмосферу. Радіоактивні опади випали на території Франції, Австрії, України, Італії, Індії, Японії, Канади та США.

…Звучить крик лелеки, як крик людства про трагедію Чорнобильської катастрофи, про гармонійні відносини людини і природи.

Чи буде квітень, як завжди,

дарунком весняної здоби,

чи власним іменем біди

ми назвемо його –«Чорнобиль»!

чи, може, викинем його

з календарів своїх, допоки

нас темний грітиме вогонь

ще не відкритих ізотопів?